Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Спантеличитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже.
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.
Узаємно нар. Взаимно.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
