Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини?
Відновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відновити, -влю, -виш, гл. 1) Обновлять, обновить. 2) Возобновлять, возобновить.
Доказа́ти Cм. доказувати.
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. 2) Солдаты.
М'яч и мняч, -ча́, м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
