Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлезінь

Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕЗІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕЗІНЬ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Видовбати Cм. видовбувати.
Відвернути, -ся. Cм. відвертати, -ся.
Додо́лу Єв. І. VIII. 6. Cм. Діл. Ум. Додо́лку, додо́лоньку, додо́лочку. Чуб. Т. 364.
За́пис, -су, м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. І. 133.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЕЗІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.