Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай.
