Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Місяць у віконечко засвітить. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ).
За́ткалка, -ки, ж. Пробка.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ).
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Дайте му фацелик губойки повтирати. Ум. фацеличок.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга.
