А́ркуш, -ша, м. Листъ бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Ум. Аркушик.
Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Глуміччати, -чаю, -єш, гл. Обращать вниманіе? разбирать? Е, у нас і панів не глуміччають. Хоч який мороз, то не глумічча.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. Візьми, сестро, піску жменю. Висипав їй жменю дукатів. Укинув попелу жменю. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. Стоїть хатина, коло неї жменя города. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ув. жме́нище.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Коли він такий затятий, то й я буду затятий.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum.
Немило нар. Непріятно.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата.
