Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають.
Потесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Потесать нѣкоторое время.
2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена.
