Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Вимостити Cм. вимощати.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Наді́л, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл.
1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою.
2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Театр, -ру, м. Театръ. Я поїхала б у театр.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати.
