Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево).
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.
