Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уповати

Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВАТИ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Келех и келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. І. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.