Веретільниця, -ці, ж.
1) = веретільник.
2) Родъ рыбы.
3) Злая женщина.
Висмолити Cм. висмолювати.
Відростання, -ня, с. Отростаніе.
Гу́сівки, -вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная чебакъ, Cyprinus barbus.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло.
