Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари.
Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю.
Понатісувати, -сую, -єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме?
