Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Затопи́ти, -ся. Cм. затопляти, -ся.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Сд... = зд.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
