Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.
Тарасина, -ни, ж. Хворостина изъ фашинника.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
