Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска.