Архимандри́чий, -а, -е. Архимандритскій. Ввійшов архимандрит. На його грудях заблищав архимандричий хрест. Архимандрича ряса.
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Захиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. захили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Укрываться, укрыться за кѣмъ или чѣмъ-либо. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка: я за його захилюсь, захилюсь, та й нікого не боюсь, не боюсь.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками.
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... — Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден.
Свавільно нар. Своевольно.
Страшок, -шка, м.
1) Ум. отъ страх.
2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами.
3) Пугало для птицъ.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу.
