Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому.
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано.
Страж, -жі, ж. = сторожа. — держати. Быть на караулѣ, на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2.
