Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торавий

Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Гдась нар. Когда-то. Черниг. у.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.