Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Cм. вороття.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. 2) Быть въ состояніи.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Межи двома світлоньками там рано засвітало.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Крутень, -тня, м.
1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити.
2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки.
3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны.
4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався.
5) Маховое колесо (въ машинѣ).
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Тринькати, -каю, -єш, гл.
1) Расточать, мотать, спускать деньги.
2) Картавить, нехорошо произносить.
