Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тітуня

Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУНЯ"
Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище. Вх. Лем. 404.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт). Чуб. І. 311.
Ле́гче, легше и ле́гчий, ле́гший, -а, -е. Сравн. ст. отъ легко, легкий. Нехай тебе Бог прощає та добрії люде; молись Богу та йди собі, — мені легше буде. Шевч. 73., Ум. ле́гш(ч)енько, ле́гш(ч)енький. Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легченько робила, щоб вона в мене хороше ходила. Чуб. V. 624.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.