Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Глушка, -ки, ж.
1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав.
2) = глуханя. То же: глушка вітрова.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Нявкати, -каю, -єш, гл.
1) Мяукать.
2) Кричать (о совѣ).
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
