Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Новонастання, -ня, с. Пакибытіе. Пійшовши слідом за Мною, у новонастанню... сядете також на дванадцяти престолах.
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
