Годівщина, -ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в салдати. 2) Заработанное за годъ жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску.
Поприбірати, -ра́ю, -єш, гл. Прибрать. І в хаті, і в дворі поприбірала, аж глянути любо.
Товщиня, -ні́, ж.
1) Толщина.
2) Очень толстый. Там височиня, товщиня був покійний чумак.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться.
Турбиль, -ля, м. Толпа, стая, куча. Як ся зробили турбильом великим сто дяболів до ньго....
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо.
Шаленистий, -а, -е. Шальной.
