Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.

Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Чуб. VII. 410. Вас. 201. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. На сорочку не напряла, веретін не було. Г. Барв. 45. Названія частей веретена въ Лебед. у.: острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. (Залюбовск.). Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. Шух. І. 148. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка (Вас.153) и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника (Шух. І. 257), снувалки (МУЕ. ІІІ. 15), човника (Шух. І. 258), шпулера (МУЕ. ІІІ. 14), прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен (Шух. І. 146), млина ручного (Шух. I. 103), — водяного и вітряка (Kolb. І. 61; Мик. 481), круга гончарського (Вас. 179, Шух. І. 360 — 262) и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.

Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.

Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.

Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.

Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.

Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).

Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.

Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.

Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.