Верескун, -на, м. Крикунъ.
Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Насмішок, -шка, м. Насмѣшникъ. Ти, женише, ти женише, ти чортів насмішку, коли мене не сватаєш, сватай мою кішку. Cм. насміх, насмішко.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла.
Уважання, -ня ср.
1) Обращеніе вниманія.
2) — за що. Приниманіе за кого, что..
