Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татуньо

Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТУНЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТУНЬО"
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Перемощувати, -щую, -єш, сов. в. перемости́ти, -щу́, -стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТУНЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.