Волос, -са, м.
1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. волосом світити. Быть дѣвицей. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок.
2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос.
3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Розбовтати, -ся. Cм. розбовтувати, -ся.
Ставидло, -ла, с.
1) = ставище. На ставидлі коні пасуться.
2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.