Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суятрик

Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.). Вх. Пч. II. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТРИК"
Доку́рюватися, -рюю́ся, -єшся, сов. в. докури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Докуриваться, докуриться.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.
Мерзине́ць, -нця́, м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти. Гн. 73.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. Гол. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Сим. 228. Великий гріх учинився. Грин. ІІІ. 666. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? К. (О. 1862. ІІІ. 23). 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. Рудч. Ск. І. 135. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься. Рудч. Ск. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЯТРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.