Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схід

Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХІД"
Баляндраси, -сів, м. мн. Разглагольствованія, розсказни, турусы на колесахъ. Котл. Ен. І. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім то він усе знає. Н. п. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. баляндраси точити. Балагурить, болтать.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока. Міусск. окр.
Гаманище, -ща, Ув. отъ гаман.
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. Ум. дрібочо́к.
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Чуб. V. 235. Закохалися обидві в одного Івана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. № 8749. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. Н. п. 2)в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. МВ. ІІ. 75. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався. МВ. ІІ. 76.
Кукурудзянка, -ки, ж. Бѣлая мелкая фасоль, растущая между кукурузой. Шух. І. 142.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.