Болезний, болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю.
Геде нар. Тутъ, здѣсь.
Крижень, -жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Ум. ліскулька.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Супрягач, -ча, м. = супружник.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Тіль-тіль що пам'ятаю се.
