Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струнчити

Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУНЧИТИ"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Докли́катися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася. Чуб. V. 101.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.