Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соснина

Соснина, -ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Н. п. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. ІІ. 14. Ум. сосни́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОСНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОСНИНА"
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Мет. 435. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони. Ном. № 645.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ). Вх. Зн. 33.
Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОСНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.