Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки.
Плазьма нар. = плазом.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Проскурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ проскура.
2) мн. Раст. Malva rotundifolia L.
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.
Супряга, -ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.
Табатерка, табати́рка, -ки, ж. = табакерка. Дід виняв луб'яну табатирку, понюхав табаки. Ум. табати́рочка.
