Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солонцюватий

Солонцюватий, -а, -е. Солончаковый. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОНЦЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОНЦЮВАТИЙ"
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш. Гол. II. 433.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛОНЦЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.