Виворот, -ту, м.
1) Изнанка. на виворот. На изнанку.
2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот.
Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати.
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні.
2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней.
