Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солопій

Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОПІЙ"
Бряма, -ми, ж. = брама. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати. Чуб. 162.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. Аф. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила. Аф.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів. Г. Барв. 239.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛОПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.