Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи).
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте.
2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну.
3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ.
Розгадка, -ки, ж. Разгадка, рѣшеніе загадки. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ум. розгадочка.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто.
Сучок, -чка, м.
1) Ум. отъ сук.
2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. 3) Названіе маленькаго вола.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І.
