Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить.
Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Там йому саксаган.
Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
