Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Залізя́чка, -ки, ж. Ум. отъ залізя́ка.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Мороз як придавив — стало холодно.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні.
Тушкування, -ня, с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ.
2) Окутываніе.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. .
