Вагани, -нів, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец.
Слання, -ня́ Приготовленіе постели, постилка.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
Утопити, -плю, -пиш, гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Утопив свій маєток в животі. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Судять мене сусідоньки, що я заміж не пішла.... Не хочеться за ледащо втопить головочки. Благочинніш добре знав, що жениха не знайдеться, бо всі знали Касю, а мав надію, що архирей.... скаже кому женитись, то хто небудь і втопить свою голову.
