Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Cм. Юрма.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Дочи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. дочита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Дочитываться, дочитаться. Стійте у церкві та слухайте: ніч не довга, не забаряться до Христа дочитатись.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.).
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Уменьшаться; уменьшиться.
2) Покоряться кому, уступать старшему.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак.
Міша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії.
