Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Cм. балухатий.
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Вимостити Cм. вимощати.
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Налигався, як Мартин мила.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Прохолодно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
