Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прориватися II

Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРИВАТИСЯ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРИВАТИСЯ II"
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували. ЗОЮР. І. 140.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець. Грин. III. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОРИВАТИСЯ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.