Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
На́дібок, -бка, м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. 2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы.
Пурникоза, -зи, ж. = пірникоза.
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Стрілиця, -ці, ж.
1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці.
2) Сапожная колодка (ступня).
3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було.
4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ.
5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
