Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапачка

Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАЧКА"
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Годиняр, -ра, м. = годинарь. Вх. Лем. 404.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Кваслина, -ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща. Черниг. 2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ. Сумск. у.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Скипатися II, -паюся, -єшся, гл. = скіпатися. Тут Катря моя гине, а тут чоловік скипається проти мене. МВ. ІІ. 132.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.