Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Кущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Куститься (о хлѣбѣ).
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому.
Повистромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выставиться, виткнуться (во множествѣ).
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Cм. скала 2.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає.
