Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Долина глибока, а могила висока. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Cм. окраєць.
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала.
