Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрягати

Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРЯГАТИ"
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Навдо́коло, навдо́кола, нар. Вокругъ. Земля ходить навдокола сонця. Ком. Розм. І. 14.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Негувати, -гую, -єш, гл. Не признавать кого, пренебрегать кѣмъ. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? КС. 1882. І. 225.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.