Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припікати

Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІКАТИ"
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка. Чуб. V. 1116.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися. Чуб. V. 781.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Сміятоньки, -ся, гл. ум. отъ сміятися. Не з мене ся сміятоньки, не з мене ся кпити. Грин. III. 185.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.