Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна.
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Попсуватися, -псую́ся, -є́шся, гл. Испортиться.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Там ходить баран з великими рогами. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Були і в кози роги, та притерті. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія.
