Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

направляти

Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Стор. МПр. 60. Став лучок направлять. Рудч. Ск. І. 139. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. О. 1862. IV. 18. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. Ном. № 899. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРАВЛЯТИ"
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.
Околиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Трата, -ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. Посл. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
Ужиточно нар. Полезно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.