Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Злодійські гроші.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл.
1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився.
2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск.
3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою.
4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Ракша, -ші, ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує.
Чатування, -ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.
