Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвигати

Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВИГАТИ"
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Нами́ти Cм. намивати.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.