Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика.
Какарікати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] какарікнути, -кну, -неш, гл. Кукарекать, кукарекнуть. Cм. кукурікати.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька.
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня.
Сушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити.
2) Сущить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить.
