Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі.
2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Перевалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перевали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переваливаться, перевалиться.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда.
Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. 4) — слівце. Ввернуть словцо. 5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Сирцем присипають, в масличко вмочають. 2) Невыжженный кирпичъ.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти.
Тхорина, -ни, ж.
1) Одинъ хорекъ.
2) Мясо хорька.
