Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней.
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Cм. нашириця.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику.
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити.
Перепнути, -пну, -не́ш, гл. = переп'ясти.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
Фурик, -ка, м.
1) Тачка.
2) Колясочка для дѣтей.
