Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруб

Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1. Чуб. VII. 347.
Копець, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.
Підгодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підгодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подкармливаться, подкормиться.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.